Вентиляція фарбувальної камери: особливості та принцип розрахунку

Вентиляція фарбувальної камери – важливий аспект її безпечної та ефективної роботи. Від якості вентиляції залежить безпека та здоров'я людей, адже завдяки витяжці вчасно видаляються токсичні пари, які неминуче виділяє фарба, а також пил, що утворюється у процесі шліфування.

Для того, щоб створити фарбувальну камеру, підійде будь-яке приміщення. Але найголовніша умова – у ньому має бути створена якісна вентиляція. Зробити її можна самостійно. Для цього необхідно не тільки обладнання, а й правильні розрахунки. Головне завдання системи – своєчасне видалення фарбового туману та очищення повітря. За основу беруть професійно створену вентиляцію.

Принцип роботи та влаштування фарбувальної камери

У фарбувальному цеху створюють кілька боксів. Перший - це бокс для підготовчих під фарбування робіт - зачистки поверхні, шпаклівки та шліфування. Другий - власне фарбувальна камера для фарбування поверхні та її подальшого сушіння. І в третьому знаходитиметься саме вентиляційне обладнання.

Кожен бокс - це окреме приміщення, в якому організована якісна циркуляція та очищення повітря. Вимоги технологічного процесу такі, що вентиляція має бути якісною - адже необхідно дотримуватися певного температурного режиму. А для сушіння повітря, що входить, необхідно прогріти, щоб виріб скоріше висохло.

Вентиляція у фарбувальній камері працює у трьох режимах:

1. Перед фарбуванням витяжна система видаляє із камери пил.
2. Під час фарбування працює припливна вентиляція з підігрітим повітрям, яке подається зверху. Відпрацьоване повітря видаляється через нижню частину камери - тут воно виходить через ґрати.
3. Під час сушіння тепле повітря частково виводиться назовні, а решта циркулює усередині камери.

Цей принцип стосується всіх систем вентиляції, призначених для фарбувальних камер.

Яке обладнання потрібне для створення вентиляції?

Стандартне виконання передбачає, що всі комплектуючі для вентиляційної системи будуть встановлені в окремому боксі, що примикає до камери фарбування. Для цього використовують великі короби, які поєднують в один блок. Тут знаходяться витяжний і припливний вентилятори, касети з фільтрами, теплообмінники, а також вся необхідна автоматика - заслінка для зміни циклу сушіння на цикл фарбування.

Приплив повітря йде зверху донизу. Канал від припливного вентилятора виводять до стелі камери.

Важливою частиною системи вентиляції є низ відсіку фарбування. Для видалення всього обсягу відпрацьованого повітря тут створюють траншеї, підлогу накривають металевими ґратами. Тут знаходяться канали та фільтри до витяжного вентилятора. При цьому витяжні отвори необхідно розміщувати таким чином, щоб у внутрішньому обсязі камери не створювати так звану "мертву зону".

Витяжний вентилятор впорається з видаленням великих обсягів відпрацьованого повітря з отруйними парами та дрібними частинками фарби. Перед видаленням повітря в атмосферу воно проходить через фільтри або очисні пристрої на основі вугільних елементів. Фільтри-решітки, що знаходяться в підлозі, також вбирають краплі, що падають від лаку і фарби. Так улаштована система у професійних майстернях.

Фільтри-решітки виготовляють із використанням поролону або синтетичної тканини. При цьому видалити відпрацьоване повітря - це півсправи. Необхідно також компенсувати той обсяг, який було втрачено, свіжим повітрям. І для цього потрібний припливний вентилятор з механічним фільтром. Він захистить всю систему від попадання пилу та сміття, не дасть йому проникнути в цех. Канали для системи вентиляції роблять із оцинкованої або нержавіючої сталі.

Головна стаття витрат – це покупка вентиляторів. Також знадобляться протипожежні датчики для захисту від появи вогню. Пов'язано це з тим, що в камері фарбування повітряна суміш насичена горючими парами. Тому, за нормами пожежної безпеки, тут необхідна протипожежна установка.

Після фарбування приміщення ретельно продують, після чого збільшують підігрів припливного повітря. Роблять це, орієнтуючись на технологію нанесення лакофарбового складу. Потім частково перекривають витяжку, створюючи режим циркуляції після того, як більша частина повітря залишилася всередині системи. Промислові вентилятори потребують встановлення таймерів, термостатів для регулювання роботи.

При досягненні повітрообміну в 1000 м3\годину важливою стає температура повітря в приміщенні. Для цього використовують рекуператори, але за такої високої потужності цей пристрій може працювати некоректно. У рекуператорі надходження повітря надходить на теплообмінник. Тут він нагрівається до температури від 30 до 85 градусів або вище за допомогою пальника.

Пальники бувають електричними, газовими та дизельними. Останні є найпоширенішими варіантами.

Особливості системи вентиляції у фарбувальній камері

При розрахунку вентиляції для фарбувальної камери необхідно враховувати наступне:

• Найменша швидкість переміщення повітря становить від 25 см\с.
• Контроль видалення пилу з камери повинен поєднуватися з контролем повітря, що надходить. Для цього знадобляться елементи, що фільтрують, а також захист місць повітрозабору за допомогою решіток.
• Потрібно кілька місць для забору повітря для надійності системи. Також потрібно розрахувати продуктивність вентиляторів. Потужність припливного вентилятора повинна бути на одну третину більша, ніж у витяжного. Це необхідно для того, щоб унеможливити забір запиленого повітря із сусідніх приміщень.
• Необхідно підібрати таку потужність вентиляції і так розташувати канали, щоб робота системи не впливала на якість фарбування. Необхідно уникати прямого струменя повітря, який може пошкодити свіжозабарвлену поверхню.
• Очищення повітря, що надходить, має бути трикратним - на вході, після його нагрівання і перед подачею в саму камеру.
• Температуру та інтенсивність повітрообміну необхідно регулювати – а для цього має бути відповідна техніка.
• Безпосередньо над робочим місцем потрібно рівномірно встановити витяжні канали.
• Для більшого комфорту знадобиться таймер та програматор.

Розрахунок потужності вентиляційної системи

Основне правило ефективно працюючої системи – витяжний вентилятор має бути відповідної потужності. Звичайна витяжка із поставленим завданням не впорається. Повітрообмін часто виробляють, встановивши не один, а два вентилятори. Система вентиляції потребує попередніх розрахунків.

Розрахунки здійснюються з урахуванням СНІП за формулою:

• Р = Q * T * 0.36
• Де,
• Т – відхилення температури повітря в камері, що надходить із зовнішнього середовища,
• Q – об'єм камери,
• 0,36 – спеціальний коефіцієнт.

Приклад розрахунку має такий вигляд. Наприклад, є прямокутна фарбувальна камера розміром 5 * 4 м і висотою 3 м, забарвлення проводиться восени, різниця між свіжим і відпрацьованим повітрям, що надходить усередину, - 10 градусів.

Проводимо розрахунок за формулою - Р = 5 * 4 * 3 * 10 * 0,36. Результат - 216 м³/година.

Важливо точно визначити різницю температури повітря, що видаляється і надходить в фарбувальний блок для вашого клімату. Різниця може сягати 30 градусів морозу взимку, і до 50 градусів тепла влітку.

Від нагріву цеху залежить поправка продуктивності, яка повинна мати вентиляцію фарбувальних камер у цих умовах – 5*4*3*40*0,36 = 816 м³/год. В результаті розрахунків можна зрозуміти, що різниця між використанням боксу взимку і в осінній період може відрізнятися в 4 рази.

Дещо утруднити розрахунки можуть габарити виробів, що фарбуються. Наприклад, під час сушіння невеликих деталей або поверхонь повітрообмін повинен бути кратний 5 на годину. Якщо фарбувати автомобіль - цю величину потрібно збільшити до 40-100 на годину.

Враховуйте, що висока кратність повітрообміну в обов'язковому порядку потрібна для того, щоб зберегти здоров'я людей, що працюють у фарбувальній камері. Так тут не збиратимуться отруйні пари.

Види систем вентиляції

За кількістю вентиляторів розрізняють такі системи:

• Одномоторні - тут канали знаходяться зверху, повітря, що надходить з них, своїм тиском опускає забруднений потік вниз, де він за допомогою природної циркуляції видаляється з камери.
• Двомоторна - у ній встановлено 2 двигуни: один у підлоговому каналі та другий - у верхній частині камери.
• Встановлення фільтрів – обов'язкова умова. При великому повітрообміні вони забруднюються швидше, тому раціональнішим варіантом буде двомоторна система.

При нерегулярній роботі фарбувальної камери гарним рішенням буде робота вентиляції в пасивному та активному режимі. Пасивний знадобиться для сушіння пофарбованих поверхонь. Активний режим потрібен для попередньої підготовки камери та видалення пилу, видалення туману фарбування та подачі свіжого повітря.

Таким чином, основне завдання вентиляції в камері фарбування - видалення великої кількості отруйних випарів і фарбувального туману. Крім того, хороша вентиляція - запорука швидкого сушіння пофарбованих поверхонь. Якісна вентиляція – витяжна та припливна – необхідні для здоров'я та безпеки людей, які працюють над фарбуванням деталей. Саме для цього необхідний точний розрахунок майбутньої системи та вибір відповідних пристроїв. Останні мають бути якісними та надійними. А знайти такі можна лише у перевірених виробників із гарною репутацією.